12.02. 2018 р.

        А чи знаєте ви, що Масляна – це одне з найдавніших слов’янських свят, тому що бере свій початок ще з дохристиянських часів, у період поклоніння язичницьким богам?
       Масляна символізувала прихід весни та пробудження природи. Древні слов'яни відзначали "проводи зими" та початок весни і весняного землеробства. В цей день вшановували Сонце, яке несло тепло і пробуджувало природу, тому й готували жертовний хліб, схожий на це небесне світило – млинець.

        Перші згадки про Масляну в календарях наших предків датуються ІV ст. н.е. (до речі календарі із села Ромашки Київської області та із Лепесівки – сучасної Хмельницької області). Свято активно відзначалося не лише в період язичництва, а й після запровадження християнства князем Володимиром у 988 році.

    В наш час Масляна не має чіткої дати святкування, адже залежить від найголовнішого християнського свята Великодня та передує семитижневому посту. У 2018 році масничний тиждень розпочинається 12 лютого і триватиме до 18 лютого.

    Проте в дохристиянські часи Масницю святкували в період весняного рівнодення, що підтверджують знайдені древні календарі. Та з приходом християнства у Київську Русь, частування млинцями було перенесено на більш ранній термін, поступившись своїм споконвічним місцем Великодню.

  Сьогодні Масляна є одним з церковних свят і називається ще Мясопустним або Сирним тижнем.

      Назва свята «Масляна» пов'язана з тим, що в тиждень перед Великим постом з раціону харчування виключалися м'ясні продукти, а ось молочні ще вживати було можна, як і традиційні складові для приготування млинців: молоко, яйця, масло, сметана. У народі це свято асоціюється з смачними печеними млинцями та веселими гуляннями. Мета таких гамірних масових заходів полягала в тому, щоб розбудити весну від сну і прогнати геть зиму.

           Частування

    Перед майбутнім постом в масляний тиждень панував достаток найрізноманітніших смаколиків, головними з яких традиційно були млинці. Пекли їх на масляному тижні щодня, а особливо багато їх готували, починаючи з четверга. Саме рум'яні млинці своєю круглою формою за часів язичництва асоціювалися у людей із сонцем.

    Різноманітні рецепти млинців були таємницею кожної господині і передавалися через покоління. У кожної газдині були свої фірмові інгредієнти, але в основному, млинці пеклися на основі пшеничного, вівсяного або кукурудзяного борошна. У тісто додавали різні продукти: вершки, масло, яблука, ікру, гарбуз або картоплю.

           Традиції

     Один з давньоруських звичаїв полягав у тому, що перший спечений млинець був за упокій усіх померлих родичів. Його традиційно віддавали убогим або залишали на підвіконні.

     У неділю перед масляним тижнем традиційно провідували родичів, сусідів чи друзів, а також запрошували їх в гості. Саме в цей день за святковим столом можна було вживати м'ясо, останній раз перед Великим постом. Цю неділю називали м'ясною.

 

          Розваги

       

   У стародавні часи це свято не обходилося без катань на конях, а молоді хлопці старалися спеціально до Масниці обзавестися саньми і прокатати молодих дівчат. Молоді пари обов'язково брали участь у таких розвагах. Упряжки з кіньми з дзвониками і веселим сміхом вершників ганяли за годинниковою стрілкою навколо сіл, намагаючись розбудити природу і відлякати зиму.

    
       Іншою поширеною розвагою було катання на санках з гір. Веселі спуски з поворотами і падіннями користувалися великою популярністю у молоді.

      Діти та підлітки щодуху каталися на прикрашених гойдалках. Було прийнято влаштовувати цікаві та веселі ігри. У цей час старші хлопці та дівчата активно залицялися одне до одного і шукали собі наречених, щоб після Великодня зіграти весілля.

        

    Якщо на Масляну ще лежав сніг, на гуляннях будувалися снігові містечка або фортеці. Потім різні групи учасників намагалися штурмом взяти сніжне укріплення супротивників. Цей процес супроводжувався веселою грою в сніжки.

 Ближче до вечора традиційно розпалювалося велике багаття, на якому згоряло солом'яне опудало зими, що йде; до цього його весь день возили по вулицях. Опудало встановлювали в центрі багаття, всіляко жартували над ним і лаяли його. Навколо вогнищ водились веселі хороводи з піснями і танцями. Вважалося, що спалюванням опудала підтверджувалася перемога життєвої сили над силою смерті.

      

      Ще з давніх часів кожен день Масляної мав певні назви і значення. Святковий тиждень ділився на вузьку Масляну, що включає в себе 3 перші дні, і Широку, якій відвели 4 дні.

      У перші три дні наші предки поєднували роботу і святкування, а вже в другій половині віддавалися масовим гулянням.

       За кожним днем Масляної були закріплені усталені обряди, які проводилися в певній послідовності.

Понеділок – Зустріч

     У перший день свята, понеділок, зустрічали Масляну. У цей день родичі зустрічалися один з одним. Ходили в гості до хрещених, до сватів, до всієї рідні. Було прийнято кататися з крижаних гірок: чим далі їдуть сани з гори, тим кращим буде врожай за повіррям.

         Вівторок – Загравання                                                                                                

    Вівторок був відведений під ігри, забави, нестримні веселощі. Загравання знаменувалися тим, що молоді хлопці знаходили собі наречених, і дівчата не залишалися осторонь, крадькома задивляючись на майбутніх наречених.

         Середа – Ласунка                                                                                                            

По середах тещі запрошували в гості зятів і пригощали їх млинцями, тому й ім’я у цього дня таке смачне – Ласунка.

         Четвер – Розгуляй                                                                                                           На четвертий день, в “розгуляй”, влаштовувалися цілі маскаради, гуляння на вулицях, веселі ігри на свіжому повітрі. Вони тривали до ранку.

П’ятниця – Тещині вечори                                                                                   

Після тещиних частувань зяті намагалися віддячити їм. По п’ятницях тещі гостювали у зятів, які пригощали їх млинцями і солодощами.

Субота – Посиденьки зовиці                                                                                 

У суботу було прийнято пригощати рідних чоловіка: молода невістка запрошувала їх до себе в гості, а зовиць (це сестри чоловіка) навіть обдаровувала подарунками.

Неділя – Прощений день

    

    У Прощену неділю всі просили один у одного прощення, молодята обдаровували подарунками батьків. Завершувалася галаслива Масляна спалюванням опудала, символ довгої зими, якої прийшов кінець.

        

        На Пущенні, чи Сирному тижні немає посту в середу й п’ятницю, кожен день можна вживати молоко, яйця і рибу, але м’яса вже не їдять. У православних храмах починають здійснювати Великопісні служби.

           Любімо Україну! Вивчаймо нашу історію та культуру! Та святкуймо наші, тисячолітні свята! Печемо млинці. Та хай вдається вам перший млинець.