НАРОДНИЙ КАЛЕНДАР

12 страв на Святий Вечір

Згідно з давньою українською народною традицією Свята Вечеря у переддень Різдва збирає за столом усю велику родину. І що важливо – спізнюватися до столу аж ніяк не можна. У цей день наші прадіди нічого не їли аж до самого вечора. І лише з першою зорею на небі, яка, за біблійними переказами, несе благу звістку про народження спасителя – Ісуса Христа, українці розпочинали святкову трапезу.

Хоча Святий Вечір припадає на останній день Різдвяного (пилипівського) посту, і всі страви, які до свята готують господині - пісні, називається вона багатою вечерею, бо стіл у цей вечір багатий 12-тьма стравами. Традиційно на Святу Вечерю стіл прикрашали:

• Кутя
• Борщ з вушками
• Грибова юшка
• Вареники
• Голубці
• Маринований оселедець
• Мариновані гриби
• Заливна риба
• Тушкована капуста
• Квасоля
• Узвар
• Пампушки

Кутя

Кутя – обрядове поминальне блюдо (особлива зернова каша). Готують її з немеленої пшениці, рису, вівса або ячменю та солодкої добавки – меду, цукру, родзинок, варення, цукатів, сухофруктів. (Зерно в куті символізує вічне життя і достаток, а солодкість – символ райського блаженства.) До багатьох видів куті обов’язково входить сироп з меду, приготований на воді, відварі від крупи, маку, мигдалю, конопляного молочка, горіхи, мак, прянощі.

Частини куті, як правило, готують окремо: зерно або крупу відварюють у великій кількості води або варять розсипчасту кашу, потім додають солодку частину і добавки. Після з’єднання всіх компонентів кутю прогрівають протягом 10 хв. (краще в глиняному горщику).

У залежності від кількості доданої рідини кутя може бути напіврідкою або розсипчастою. Справжню кутю варять із зерен пшениці на меду, вона повинна бути напіврідкою, і їдять її ложками. Пшеницю попередньо готують наступним чином. Спочатку зерно товчуть у дерев’яній ступі, підливаючи по чайній ложці теплої води, щоб оболонка зерна повністю зруйнувалася. Потім ядра відокремлюють від полови, просіваючи і промиваючи. І тільки після цього варять на воді з чистих зерен кашу.

Розрізняють пісну і скоромну («багату, щедру») кутю. Пісну кутю їли у Водохресний і Різдвяний свят-вечори, а також у поминальні дні, а на хрестини та інші свята – скоромну (на молоці, вершках, з великою кількістю масла). Обрядове значення має переважно пісна кутя.