28 квітня ― ЧИСТИЙ ЧЕТВЕР

     Велике значення для українців має Чистий четвер. Це – свято, що відзначається на останньому (Страсному) тижні посту. Воно наповнене не тільки суто християнським, а й язичницьким змістом, відображає давньослов’янські звичаї та вірування, пов’язані з культами предків, води, вогню тощо.

     В окремих регіонах України цей день номінують по-різному — Білий, Світлий, Чистий четвер, і, відповідно, таким прикметником називають увесь тиждень. Як пояснював М. Максимович,«страсний тиждень називається на Україні білим, тому що

тоді білять хати і прибирають усе, готуючись до Великодня. У Чистий четвер миються, й виливають брудну воду, викидають усяке сміття за межі двору, на роздоріжжя».

      На Поділлі дівчата, аби бути вродливими цілий рік, збігалися до сходу сонця до джерела. Також подоляни були переконані, що у четвер перед Великоднем вода наділена потужною магічною силою, вона здатна очищати від душевних та тілесних недуг.

      Найбільш помічною вважалася непочата вода, набрана до сходу сонця з трьох колодязів. Бажано було вмитися нею до настання світанку. Коли виходили зранку до річки чи струмка, то ставали за течією, мили руки і ноги, вмивали обличчя, а потім втиралися рушником. На Харківщині у Чистий четвер господарі дотримувалися звичаю купати своїх коней з метою уберегти їх від хвороб шкіри.

На Слобожанщині також вважали, що у Чистий четвер перед сходом сонця ворон у річці купає своїх дитинчат. Кому поталанить скупатися швидше, ніж це зроблять воронячі пташенята, той не хворітиме цілий рік. Насамперед, цього мали дотримувалися люди, що нездужали. Викупавшись, вони брали відро води з купелю і виливали на роздоріжжі – «щоб там усе лихо зоставалося». Ось чому перехрестя в народній уяві було «нечистим» місцем.

      Отже, основним мотивом звичаїв, приурочених до дня Чистого четверга, було тілесне і духовне очищення людини за допомогою магічної сили води. Крім того, у цей час активно готувалися до Великодня, приводили до ладу своє господарство.