НАРОДНИЙ КАЛЕНДАР

18 грудня - "Сави"

     Вісімнадцятого грудня - День Преподобного Сави, в народі - Сави, батька зимового Миколи. 

     Віруючі за християнською традицією вшановували преподобного Саву Освяченого, який у 8 років таємно від батьків пішов у Капподокійський монастир. Там прийняв чернецтво і згодом ніс чернечий подвиг у Палестинській пустелі. Преподобний Сава зцілював молитвами і творив чудеса.

     Варвари і Сави називали «миколаїними» святами. На відміну від свята Варвари, наступний день, Сави, вважався здебільшого чоловічим. На Сави жінки збиралися в рукодільницькі гурти, бо прийшла пора “і савити, і варварити, і куделю кучматити”. Хто ж не працював, то казали: “Савила та варварила і сорочки собі не справила; Сави і Варвари на мені сорочку обірвали”... 

     Цього дня зазвичай випадають великі сніги, настають морози.

     

     Народна мудрість і спостережливість відтворена в таких приповідках:

НАРОДНИЙ КАЛЕНДАР

17 грудня - "Варвари"

Сімнадцятого грудня - день Варвари Великомучениці, або в народі Варвари.

Свята Варвара народилася у місті Іліополі, що у Малій Азії. Мати Варвари рано померла, і мала дитина залишилася на вихованні у батька-язичника. Та дитина замислювалася над християнськими істинами. Дізнавшись про відступницькі нахили своєї доньки, батько віддає свою дитину на розсуд місцевої влади. Зрозумівши непохитність дівчини у її поглядах, влада піддає дівчину жорстоким тортурам. Наступного дня вранці після тривалих катувань Варвара прокинулася без жодної рани на тілі. Розгнівавшись, імператор Максиміліан наказав її батькові вбити дочку мечем. Таким чином, великомучениця Варвара, не зрікшись своїх переконань, загинула від руки колись люблячого батька. Через кілька століть нетлінні останки св. Варвари були перенесені до Візантійського Константинополя.

НАРОДНИЙ КАЛЕНДАР

14 грудня – Наума (Святого пророка Наума)

У давні часи навчальний процес розпочинався взимку – 1 грудня за старим стилем (14 – за новим). То була найзручніша пора здобувати освіту для сільських дітей. Бо, найосновніші сільськогосподарські роботи вже було завершено.

Пророк Наум, за народними віруваннями, - покровитель знань і доброчинства. Напередодні дня святого пророка Наума батьки відвідували дячка (вчителя) і домовлялися про плату (зазвичай це було забезпеченням дровами на зиму, салом та ковбасами на Різдво, допомога в полі під час сівби чи жнив).

Увечері до «кашоїда» приходив хрещений батько з букварем. Посеред хати ставили діжку, застеляли її кожухом, і гість підстригав хрещеника, щоб «добре в голову йшла наука».

Роблячи перший підстриг, він казав: Батюшка Наум, виведи синка на ум.

Потім сідали за стіл і завчали напам’ять кілька літер. Школяр вечеряв пшонянкою, бо «треба чимало каші з’їсти, щоб опанувати науку». Вранці син із батьком йшли до церкви, де панотець читав над його головою «Євангеліє». Повернувшись додому, син знову снідав кашею, а потім ставав навколішки, молився, а мати благословляла його іконою.

НАРОДНИЙ КАЛЕНДАР     

13 грудня - день Андрія 

     З днем Андрія, який відзначається 13 грудня (30 листопада за старим стилем), пов’язані зимові прогнози та погодні прикмети. Так, на Закарпатті говорили: «Сніг на Андрія — зима в завіях», «На Андрія кожух гріє». Спостерігали також: «Як на Андрія сніг ще не випав — зима буде теплою, коли ж випав — довгою і холодною» тощо.

     На Гуцульщині для забезпечення врожаю городини брали з дев’яти меж по грудці землі, а через дев’ять днів розкидали їх на власних грядках. У деяких місцевостях Буковини забивали під ворота осиковий кіл, «аби чари до роду не приймалися», давали їсти корові з долоні хліба з цукром «би кормляча мамка на молоко доброю була» і т. ін. Серед гуцулів і буковинців побутувало повір’я, що на Андрія вовки збираються у зграї і становлять значну небезпеку. Цим пояснювалося дотримання заборони на певні види робіт, насамперед, з кола традиційних жіночих занять (прядіння, шиття, прання тощо), інакше вважалося, що «прийде вовк і забере худобу».